Кодеин Purple Drank Заводоуковск

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!

Пацаны, привет! Зашел сюда, чтобы вам рассказать свою историю, как я стал крутым наркоманом-рэпером. И весь смак здесь – в моей истории. Готовы? Сначала, давайте обсудим закладки. Как рэпер с большой буквы, я разумеется, знаю, что это не те закладки, о которых вы думаете. Это закладки – это то, что поднимает тебя на новый уровень. Ну, а я, как настоящий «драгвариор», сразу решил употреблять закладки на все сто! И вот, когда я улетел в новый мир, пришла пора бить рекорды школы. Но перед тем, как я поделюсь с вами историей своего марафона, расскажу о моих верных спутниках – шишках. Эти соцветия марихуаны - это как допинг для меня. Говорят, что марихуана - это шляпа для соплей, но я, идя по пути наркомана-рэпера, знал, что это мой проводник в мир творчества. Ведь когда я курил шишки, я чувствовал как они стимулируют мои мозги, словно шикарная порция гречки для героина! Ага, гречка – это то, что держит нас на ногах, даёт силы и не дает уснуть. Но гречка для меня – это вовсе не еда, это священный порошок, который даёт мне возможность погрузиться в творчество на долгое время. Вернемся к моему рекорду в марафоне. Когда я сделал свою первую хапку, я почувствовал, что меня начали тянуть назад. Но я был сильным и не отступил. Ведь это было самое главное испытание на моем пути к славе! Я взял агрегат, который нес в себе священную жидкость, и занюхал его. Ммм, я почувствовал, как новая энергия наполнила мое тело. Мне стало легко, я чувствовал себя бессмертным! И вот, настал день марафона. Все мои одноклассники были уверены, что я не справлюсь. Я начал бежать и чувствовал, как каждая частица метамфетамина пронизывает мои мышцы, даря им несокрушимую силу! Вскоре я преодолел дистанцию, проходив ее быстрее, чем кто-либо другой. Моя энергия была неистощима, словно я рожден для того, чтобы бежать! Я был непобедим, и это был мой победный крик! Вывод: у кого есть сила и мотивация, тот может побить любые рекорды. Главное – найти свой путь и идти по нему, несмотря ни на что. Для меня этот путь – наркотики, музыка и бег.